Пояснююча записка
до проекту герба і хоругви
с. Саджавка Надвірнянського району
Село Саджавка розкинулося в підніжжі Карпатського гірського хребта Гуцульський Бекид (найвища вершина Діл з висотою 480 м над рівнем моря), на лівому рівнинному березі ріки Прут та його лівої притоки Саджавочки (довжина 8 км).
Саджавка одне із найстаріших сіл Надвірнянщини. За переказами заснована вона вихідцями із Рогатинщини та Снятинщини, які втекли від ворога і феодалів-визискувачів у непрохідні ліси, подалі від основних шляхів. Поселення заклали на березі однієї з приток Пруту, що робила багато поворотів, залишаючи після повені заплави і ставки, багаті рибою. Рибальство стало основним заняттям перших поселенців. Виловлену рибу вони зберігали у занурених в воду овальних, плетених з лози кошиках - сажах. Річку, через велику кількість плетених саж у ній, назвали Саджавочкою, а село - Саджавкою. Згодом саджавкою стали називати спеціальний ставок для розведення риби. Особливості рельєфу села дозволяли без особливих зусиль викопувати невеликі штучні водойми, заводнювати і зарибнювати їх. Вирощування риби на кілька століть стало одним із найпопулярніших занять місцевих жителів.
Вперше в історичних джерелах Саджавка згадується у 1400 р. як власність нащадків руських бояр - братів Стецька та Івашка Неговичів. Приналежність села руській боярській родині, близьке сусідство з відомим літописним поселенням Княждвором (нині с. Верхнє Коломийського району) засвідчують існування його в княжу добу. Ще одним доказом цього твердження є наявність залишків укріпленого частоколом замочка, виявленого в урочищі Городище, що на межі Саджавки та Верхнього і датованого 12-13 ст. Під час небезпеки в твердині разом з худобою та рухомим майном ховалися жителі навколишніх поселень. Деякі історики вважають, що в добу Галицько-Волинської держави тут був важливий військовий, господарський і адміністративний центр, званий в літописах «надпрутянським замком».
Саджавчани в усі періоди своєї історії активно підтримували національно-визвольні рухи. У 1648 р. багато жителів села увійшли в повстанський загін делятинського священика Андрія Намісника. За переказами, жах на польських панів наводили бунтарі Палійчуки із Саджавки, які пустили з димом не один маєток. Згодом саджавські месники влилися у загін Семена Височана. Брали участь саджавчани і у знаменитому русі опришків. З історичних документів відомо, що уродженці села Баб'як і Демидчак у 1670-х роках перебували у загоні ватага Нестора, а Ягнич. Григурка і Кузьмин були соратниками Олекси Довбуша.
Близько пів сотні жителів Саджавки було закатовано, репресовано, вивезено в Сибір у 40-х роках 20 ст. 12 добровольців з села билися у складі дивізії «Галичина» в бою під Бродами, понад 80 - загинули в загонах УПА. З Саджавки походив легендарний районовий провідник ОУН, організатор загонів УПА Василь Пеньківський.
Виходячи з викладеного вище щит герба села пропонується пересікти на дві частини: у верхній частині у зеленому полі подати зображення золотої в'їзної брами з частоколом, у нижній, на золотому тлі - зображення водойми овальної форми (саджавки) з трьома рибами у ній. Укріплення пов'язують село з давньоруським боярським центром, важливим форпостом Галицько-Волинської держави, водойма з трьома рибами є символом, від якого населений пункт отримав свою назву. Золоте тло щита у поєднанні з синьою барвою уособлюють національно-визвольну боротьбу саджавчан за незалежність України впродовж кількох століть. Зелений фон розповідає про розташування села в підніжжі вічнозелених Карпатських гір.
Хоругву пропонується розділити срібною горизонтальною смугою на дві рівні частини. У верхній - на зеленому тлі подати срібний контур Карпатських гір, у нижній - на блакитному тлі - сріблясту рибину.
Автори герба: історик-краєзнавець Зеновій Федунків та кандидат архітектури Лариса Поліщук

там хтось колись писав:"я так багато читати не можу".... :))))))))

мені перший варіант більше подобається.

як на мене, варто б щось веселіше. воно трохинудне. ідея непогана, але реалізація - упс. проте негарно з мого боку таке писати, бо я малювати зовсім не вмію :)))))))

так, погоджуюсь. маєш якісь ідеї? якісь варіанти7

Працюю в цьому напрямі... поки ще зарано про щось говорити. Це загалом справа всієї громади для всієї громади.

І якщо можна без риби....
ну ні до чого вона там...