Слово вчителя Крик душі

Слово вчителя

Персональний блог

  

  

     Гелембюк

Катерини Федорівни

Вивчаємо зарубіжну літературу






Забули свій пароль?
Забули своє Ім’я Користувача?

13
Лис
Крик душі PDF Друк e-mail
Написав Катерина Федорівна   

     Читачі газети "Народна воля" мали змогу прочитати відгук члена товариства "Меморіал" Олександри Зварчук про книжечку Клавдії Бобикевич "У тіні героїв". До глибини душі мене вразили почуття автора, я пишаюся, що проживаю поряд з істинними патріотами, справжніми українцями. Почуйте і ви крик душі пані Олександри.

 ПОЧУЙТЕ МЕНЕ !

Не знаю якими словами, як маю відкрити для краян, для галичан, для всіх українців пречудову книжечку Клавдії Бобикевич «У тіні героїв».

Я багато читала книжок історичного плану про героїчну звитягу борців за незалежність України у різні періоди: княжі, козацькі, Першої та опісля Другої світових воєн, але щось такого, як у цій, всього на 110 сторіночок біленькій книжечці, я ще не зустрічала. Це суцільний докір нам, українцям, зокрема, галичанкам, за бездіяльність, за відсутність патріотизму, за вічне нарікання і сподівання на кращу долю, за роздрібленість на партійки, за те, що «не в один гуж» тягнемо. На виборах кожен за свого гетьмана голосує. І все це випливає з уст отамана армії УНР Юрка Тютюнника, який, виявляється, деякий час проживав у с. Саджавка у родині священика Сидора Бобикевича. І що найцікавіше – він онук Т. Шевченка по сестрі Катерині.

Я не знаю, як повинні пишатися саджавчани, бо я, котра родом із Делятина, а Бобикевичі там дуже часто їздили з просвітянською метою, із виступами, на закупне як до найближчого містечка, і то безмежно горда за таких сусідів: патріотів, талановитих, щирих і добрих людей.

Клавдія Бобикевич – дочка священика і є авторкою цієї книжки. Скільки ми втратили, що нічого не знали ні про неї, ні про її твори. Як шкода, що не можна довідатися, хто і коли видав цю книжку. Я низко кланяюся тому, хто це зробив.

Замість тратити гроші на видання всякого чтива я, навіть, зі своєї пенсії і, знаю, що всі патріоти готові пожертвувати на перевидання цієї книжки, щоб у кожній школі, бібліотеці, у кожній хаті вона була. Молодіжний лідер мав би її поширювати серед молоді, жіночий – серед жіноцтва, бо там найбільше апелюється до жінок, підприємець – серед покупців. І це був би вибух, більший за Чорнобильську атомну станцію, але на противагу не шкідливий, а благодатний, оздоровлюючий, рятівний.

Нехай після мого крику душі лише троє зацікавляться і прочитають її. А ці троє ще кожен по три і т. д., то відбудеться ланцюгова реакція. А я впевнена, хто прочитає її, той не залишиться байдужим, а далі поширюватиме цей необхідний, рятівний для нас лік. І аж тоді, як її прочитають і наші депутати і, навіть, з більшості, можна буде мати надію на оздоровлення, прозріння нації. Аби і до самого Табачника дійшло, що Тютюнники мали б бути на керівних посадах в Україні.

Відкриймо! Читаймо! Будьмо мудрими!

Олександра Зварчук, член товариства "Меморіал"

Джерело: volya.if.ua


Прокоментуйте:

blog comments powered by Disqus
 

Використання матеріалів цього сайту можливе тільки з посиланням на джерело.
Використання матеріалів сайту для публікації у друкованих виданнях без письмової згоди засновників сайту забороняється.
Copyright © 2008-2010 Roman Gelembjuk & Yura Ivanochko

Вподобай щоб отримувати
цікаві новини першим!