У Коломиї виставлені - мощі Святого верховного - апостола, привезені з Риму.

Із благословення єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії Миколи Сімкайла, з 31 по 18 липня в місті над Прутом перебуватимуть привезені з Риму мощі апостола Петра, названого Ісусом Христом «каменем, на якому буде збудована Церква». Спершу для молитовного поклоніння їх виставили в коломийському Кафедральному соборі Христового Преображення, а 12 липня, в День апостолів Петра та Павла, позолочену скриньку з християнською реліквією перенесуть у собор святого архістратига Михаїла.
Доступ до мощів відкрито з сьомої ранку до десятої вечора.
Як повідомляють у Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ, помолитися над ними і попросити заступництва приходять коломийці різного віку й різних конфесій, а також паломники з інших населених пунктів краю. Після богослужінь відбувається мировання єлеєм, освяченим над мощами, та читаються особливі молитви на зцілення від хвороб. |
|
За багатовікову історію наш край перебував в складі різних держав, на нас накладалися іхні закони та порядки.Не буду торкатися їхньої суті, бо були вони різноманітні, і неможливо їх усіх розглянути.
Зверну вашу увагу на розпорядження ,що діяло коли ми жили за польськими законами (до 1939р).Згідно нього, кожна собака в селі, отримувала персональний жетон з номером та назвою населеного пункту,власник собаки сплачував за нього плату.Собака на якій не було жетона знищувалася.
Жетони відрізнялися в різних населених пунктах за формою,але зміст і суть собачого жетона залишалися єдині - всі собаки підконтрольні.
На фото собачі жетони села Саджавки та Іванівці.

Собачий жетон с.Саджавки 1938р. Собачий жетон с.Іванівці 1929р.
Жетони з власної колекції. Наступна розповідь про паспорт коня. |
Відомі люди в Саджавці:Франко. |
|
|
|
Петро Іванович Франко
(*21 червня 1890, Нагуєвичі — †28 червня 1941) — український педагог і письменник.
Син І. Франка, народився в с. Нагуєвичах біля Дрогобичa; закінчив Львівську Політехніку; співзасновник Пласту; Член Наукового Товариства ім. Шевченка.
У 1911—1914 роках був учителем тіловиховання в філії української гімназії у Львові. Восени 1911 року організовує в своїй гімназії пластові гуртки та переводить з ними спортивно-військові заняття. У 1913 році видає книжечку «Пластові ігри та забави». З 1914 року в ступені поручника командує сотнею Легіону УСС. З 1918 року сотник Петро Франко веде референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії), аж до її інтернування в 1920 році.
Від 1922 до 1930 року учитель гімназії в Коломиї,в цей час відвідував родину Бобикевичів у Саджавці.
|
Детальніше...
|
Спартан:вибач,що не в однострою січовика. |
|
|
|
Історико-дослідницький нарис Василя Герея.
Іванівці - мальовниче село над рікою Прут , яке , можливо , мало різниться від інших населених пунктів. Та все ж воно багате своєю історією, своїми людьми, своїми постатями, що вносить характерну своєрідність його історії. Однією з таких постатей, що стала символом боротьби і нескореності нашого краю у боротьбі за волю України є Москалюк Михайло –Спартан (1921-1950) -командир сотні УПА ім.М.Колодзінського.
Не дивлячись на велику кількість матеріалів, які останнім часом з'являються і висвітлюють боротьбу сотні Спартана, все ж знаходимо маловідомі сторінки в житті Михайла Москалюка. Однією з таких сторінок є служба Москалюка в Дружинах українських націоналістів /ДУН/, зокрема в його північній групі "Нахтігаль". Саме в цьому відділі отримав військовий вишкіл і сформувався майбутній командир УПА - Спартан. Тож я пропоную переглянути саме цей період життя Михайла Москалюка, щоб зрозуміти: з чого все почался і як з Михайла Москалюка народився Спартан 1939 рік пам'ятний приходом "перших" більшовиків, Михайло Москалюк як член юнацької сітки ОУН змушений з деякими своїми друзями (Микола Тороус, Михасюк Михайло, Якуб’як Михайло - с.Саджавка) покинути рідні Іванівці і податися на Захід. Дороговказом для нього був Декалог українського націоналіста. Як член ОУН він вступає до військової формації - Дружини українських націоналістів /ДУН/.
|
Детальніше...
|
Шостого квітня, 1947року. В Саджавці ,на Ділу, біля Олениної стежки в криїці, загинули три повстанці: Максим`юк Микола Васильович 1916р.н. «Вівчар», станичний, Максим`юк Олекса Якович 1924р.н. «Зимний». Федорчук Максим Дмитрович 1926р.н. «Дубок». Два останні були хворі на тиф.Ніхто з них не здався і не просив пощади. Після того ,як облавники забрали їхні тіла,однаму хлопчаку вдалося з обгорілої криївки витягнути декілька книг ,які читали повстанці. Пропоную вам поглянути на фото книжки з повстанської криївки.Це книга –"Календар-альманах за 1941рік",на якій залишилася кров повстанців, книга ,що стала свідком їхньої загибелі. |
|
|
|
|
Сторінка 7 з 10 |